Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
Це митецький витвір, це краса і казка,
В ній душі наснага, материнська ласка.
Кольори сплелися в ній в узори й квіти,
Щоб були щасливі і сміялись діти...

   Вишиванка – це наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.
  Тому недаремно українці відзначають  День вишиванки — всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Це свято з'явилося всього 9 років тому, коли декілька десятків українських студентів одягли вишиванки і вийшли на вулиці своїх міст.
   Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен українець одягає вишиванку і приходить в ній на роботу, в університет, школу  чи садочок. В цьому році в зв'язку з карантином ми із задоволенням  долучилися до свята  День вишиванки в колі родини. Кожна родина одягла вишиванку, діти розпитали в бабусь про їхні вишиванки, як вони раніше їх вишивали і коли одягали. 
    У наші дні вишиванка - символ, який єднає українців незалежно від мови, якою вони спілкуються, і місця, де проживають. Проведення такого свята продемонструвало, що вихованці школи разом зі своїми батьками відчувають себе справжніми українцями та налаштовані на збереження культури, звичаїв й традицій свого народу.