«Один за одним роки, періоди, епохи переходять з теперішності в минуле, а рештки їх застигають у речових та писемних пам’ятках, осідають…в пам’яті народній. За цими слідами і йде історик, повертаючи до життя народи…» - писав Ю. Борисов. Під таким гаслом 24 лютого пройшов районний семінар вчителів історії на базі Кулажинської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Тема семінару звучала так: «Використання історичних джерел в процесі вивчення історії в школі».
   Розпочався день із символічного пісочного годинника, адже, як пояснювали організатори дійства, час для історика – це головне. Учасники семінару на маленьких шматочках паперу-піщинках написали свої побажання та очікування від цього дня. Далі, після нетривалої бесіди та знайомств, вчителі вирушили на уроки-практикуми до найменших та найстарших знавців історії в школі: учнів 5 та 11 класу. 
   Урок-практичне заняття для учнів 5 класу на тему «Про кого і про що розповідає історія рідного краю» підготувала Мотроненко Надія Миколаївна. Свої вміння та знання з предмету продемонстрували учні 11 класу під час практичного заняття з історії на тему «Чорнобильська катастрофа та її наслідки» під керівництвом вчителя Уляницької Тетяни Іванівни.
   Після дзвінка на перерву учасники семінару здійснили невелику подорож школою. Для гостей була організована екскурсія-знайомство в кабінеті історії: учні розповіли про відкриття школи в Кулажинцях, згадали перших вчителів та особливості тогочасного навчання, розповіли про історію будівництва двоповерхової красуні. Також учасники семінару відвідали шкільний музей, ознайомилися з історією села Кулажинець. Старшокласники розповіли легенду заснування села, відкрили гостям трагічні сторінки буття кулажан: колективізація, голодомор 1932-1933 років, визволення села від німецьких окупантів. Гості з цікавістю розглянули музейні експонати, ближче познайомившись з повсякденним життям наших предків: елементами одягу, предметами побуту і навіть деякими документами тих часів.
   По закінченню екскурсії всі учасники семінару та його організатори змогли поспілкуватися, поділитися враженнями та повідати колегам про досягнення на педагогічній ниві. На згадку про зустріч гості залишили колективне фото.