На вулиці  сніжно і холодно, а в класі — святкова, але водночас хвилююча атмосфера.   В Кулажинській загальноосвітній школі І — ІІІ ступенів проходить захід, до якого готувалися  майже всі старшокласники.  15 лютого виповнюється 32 роки з моменту закінчення завершального етапу виведення радянських військ із Афганістану. В  цей  день в  закладі завжди  відбувається вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав. В цьому році , як завжди ,    Урок мужності провів вчитель Захисту України, учасник бойових дій в Афганістані, гвардії-сержант Бацман Володимир Анатолійович.   На  цю  зустріч  були запрошені старшокласники,  вчителі  та шановні гості  - міський голова Гребінківської міської ради Полтавської області Колісніченко  Віталій Іванович  та секретар виконкому — Трипуз  Ярослав Олександрович.
   З  трепетом у серцях учні  переглянули хроніки воєнних подій тих часів, слухали спогади свого вчителя, Бацмана Володимира Анатолійовича, якому довелося пережити  нелегкі  часи в юності.  Старшокласники  знають  його як хорошого педагога, талановиту людину, а  тепер відкрили  для себе як воїна — інтернаціоналіста, людину, яка  з честю виконувала  поставлені перед його  поколінням завдання.   Учням важко було уявити , що юнаки , які старші від них на якихось 3-4 роки  бачили жах війни: постріли,  страждання місцевого населення,  поранених товаришів,...  цинкові труни.
   Зворушливою була розповідь Колісніченка  Віталія Івановича, який , не зважаючи на свою зайнятість своїми господарськими справами у громаді,  виділив час і  поділився своїми спогадами. Те пережите,  ще юнаком,   так часто хвилює душу і тепер, переносить у той далекий   час , коли  “найбільш хвилювався не за себе, а  за  маму, яка залишилася в далекому від Афганістану мальовничому полтавському селі.”  В тому, що сивина покрила її скроні в  тридцять вісім років він вбачав і свою “ вину”.  І зараз Віталій Іванович  не забуває своїх побратимів, опікується  долею учасників бойових дій,  з якими  часто  зустрічається  біля Пам’ятного знака  на честь загиблих і померлих учасників бойових дій на території інших держав , бо він є  Головою Спілки воїнів-афганців.
   Надовго залишиться в серцях хлопців і дівчат,   усіх  присутніх почуте і побачене. Ще більше вони цінуватимуть мир і спокій, красу своєї Батьківщини. В  майбутньому вони робитимуть все для  того , щоб  в світі панувала тиша, щоб було мирне небо, щоб красу нашого благословенного краю  можна було тільки спостерігати, милуватися нею  та примножувати.